Корупція та її масштаби в Україні

http://www.csep.org.ua/
2006

Дослідження проведено Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України у грудні 2005 року методом інтерв’ю «віч на віч».
Мета дослідження – вивчення певних аспектів ставлення 90 експертів до корупції в Україні і пов’язаних з цією проблемою питань:
- розуміння терміну корупція;
- виявлення основних причин існування корупції;
- масштаби корумпованості серед посадових осіб установ й організацій;
- розповсюдження корупції у галузях і сферах народного господарства;
- ефективність роботи державних органів у сфері боротьби з корупцією;
- пропозиції експертів щодо методів і дій задля подолання корупції.

ВИСНОВКИ
* Головною причиною корупції експерти вважають продажність, нечесність, корумпованість вищого ешелону влади.
* Найбільш поширене хабарництво серед таких установ: Верховна Рада України; Обласні ради народних депутатів; Державні обласні адміністрації; Обласні, міські та районні суди; Правоохоронні органи; Приватне підприємництво.
* Найбільш корумпованою є законодавча влада на центральному і регіональному рівнях.
* Серед гілок влади найбільш корумпованою є судова.
* Найменш корумпованими є законодавча і виконавча влади на місцевому рівні.
* Головними діями влади для подолання корупції експерти вважають такі: “забезпечити ліквідацію різночитань у законах”, “негайне звільнення корумпованих чиновників”, “підвищення зарплати чиновникам”, а також “введення більш жорстких покарань за корупційні дії”.
* Найголовніші перешкоди для ведення бізнесу в Україні: відсутність чіткої економічної політики держави; зрощування влади і бізнесу; незахищеність прав власності; недосконалість норм, що регулюють створення і ведення бізнесу; різне ставлення бюрократії до фірм; необ’єктивність та корумпованість судових рішень.
* Дії, що найчастіше супроводжуються корупцією: “прийняття закону в чиїхось приватних інтересах”; “перемога в тендері на державне замовлення”; “забезпечення певного судового рішення”; “зменшення податкових виплат”.
* Більше половини експертів вважає, що процес переходу до парламентсько-президентської форми правління жодним чином не позначиться на ситуації із подолання корупції.